Зараз у вайберівських батьківських чатиках масово поширюють старезний фейк про новий синтетичний наркотик, який роздають дітям в школах під виглядом жуйок та цукерок. Цей фейк колись поширювали у текстовому форматі, а зараз – в аудіо. Ніби говорить вчителька (хто така – ім’я, прізвище, школа, місто, спеціалізація – звісно, нічого невідомо).
Питання: чому українці поширюють цю інформацію?
Відповідь: бо наявність в одному реченні слів «діти і наркотики» – повністю відключають критичне мислення.
Ставимо два головні питання:
❓Чи є першоджерело? (невідоме аудіо у чатику не може бути першоджерелом)
❓Чи є докази? (нема, і перевірити їнформацію ми не можемо). Де треба шукати достовірну інформацію? На сайті МОЗ, а також на такі випадки швидко реагує Уляна Супрун.
До речі, програма НЕжурналістських розслідувань в минулому піарника, а тепер нардепа Олександра Дубінського навіть випускала так зване журналістське розслідування на цю тему. Прада із журналістським розслідуванням воно має стільки спільного, як Австрія та Австралія. В цьому матеріалі – страшні фото, багато емоцій і ніби-то журналістка, яка пішла в школи і дізналася, що підлітки на перервах говорять про наркотики. Фактаж? Ні, не чули. Зараз із сайту ТСН сюжет про це видалили, але тексти новин залишилися.
👉І ще трішки про історію цього фейка.
Опис цієї історії з’явився ще у 2012 році у книзі Гейла де Воса “What happens next: contemporary urban legends and popular culture”.
Вперше цей фейк виник орієнтовно у 2007 році у США (місто Даллас та штат Айова), у 2009 – у штаті Техасі. У 2014 почав активно поширюватисяу Південній Африці, Новій Зеландії та Пакистані.
Мабуть, варто подякувати тим, хто переклав цей фейк з англійської на російську, а тоді – на українську, і почав розшарювати.
Подібний фейк ми спростовували тут http://bit.ly/2VksOo5
Потрібно розуміти, що з дітьми варто говорити і діти не повинні брати цукерки або жуйки у незнайомців. В той же момент, не варто поширювати всілякі нісенітниці.
ширюють цю інформацію?